Павутиноподібна модель взаємодії фінансової та грошової політик Анотація



Алімпієв Є.В.,
Університет економіки і права “КРОК”, м. Київ
викладач кафедри економічної теорії


Павутиноподібна модель взаємодії фінансової та грошової політик


Анотація

В статті доводиться корисність ітераційного підходу у дослідженні взаємодії фінансової та грошової політик. За логікою павутиноподібної моделі вивчаються можливості застосування фінансових та грошових інструментів регулювання з погляду досягнення економікою нового рівноважного стану. Формулюються кількісні критерії ефективності взаємодії фінансової та грошової політик з врахуванням динаміки макроекономічної рівноваги.

Abstract

This article demonstrates usefulness of iteration approach to the analysis of interaction between financial and monetary policies. Cobweb logistics is used to examine possibilities of utilization of financial and monetary tools for attainment of new equilibrium. Taking into account dynamics of macroeconomic equilibrium, author formulates quantitative assessment of interaction between financial and monetary policies.


Актуальність

Вивчення можливостей фінансово-грошового регулювання за допомогою пояснюючих моделей завжди лишається актуальним питанням, як для розвитку макроекономічної теорії так і для прийняття практичних рішень у фінансово-грошовій сфері. Використання пояснюючих моделей взаємодії політик дає можливість порівняти і оцінити наслідки різних сценаріїв фінансово-грошового регулювання, а відтак – можливість обрати найкращу комбінацію інструментів фінансової та грошової політик та сценарій їх застосування за кожних окремих умов. Особливої актуальності ці питання набувають в умовах ще недостатньо стійких тенденцій макроекономічної врівноваженості та стабільного зростання національної економіки України.

Історія питання та постановка задачі

Основоположником ітераційного підходу, згідно з яким процес встановлення рівноваги в моделі попиту та пропозиції розглядався як послідовність дискретних у часі ітерацій, вважається А. Маршалл. Сам термін “павутиноподібна модель” (в оригіналі англ. – Cobweb model) був введений Калдором у 1934 р.

Виникнення павутиноподібної моделі пов’язують із Великою депресією [1, с. 70]. Модель була створена з метою пояснення цінових коливань на ринках сільськогосподарської продукції та демонстрації принципової можливості виникнення умов довгострокового відхилення ринку від стану рівноваги.1

В роботах Я. Тінбергена, Р. Фріша, М. Езекіеля, які відносяться до першої половини ХХ ст., павутиноподібна модель використовується для пояснення механізмів формування очікувань і їх впливу на коливання цін. В другій половині ХХ ст., в роботах М. Нерлова, Ф. Воуга, Дж. Мута, Е. Милза, Р. Фрімена та інших, модель використовується для пояснення природи цінових циклів з позицій теорії адаптивних та раціональних очікувань.

У поясненні взаємодії фінансової та грошової політик та спрямування економіки до загальнорівноважного стану ітераційний підхід зустрічається в роботах Дж. Міда [3], Я. Тінбергена [4], Т. Свона [5], В. Салтера [6], Р. Манделла [7] та інших. Всі вони поряд із статичними моделями IS-LM, IS-LM-BP, моделлю Салтера-Свона (IB-EB моделлю) використовують їх дискретну динамізацію. Це дає додаткові можливості аналізу щодо правильного розподілу ролей між фінансовою та грошовою владою, послідовності регулюючих дій тощо.

У роботах сучасних українських та російських економістів – І. Радіонової [8], М. Дорошенко [9], Н. Тренева [10] моделі дискретної динаміки взаємодії фінансової та грошової політик використовуються для вирішення таких задач:

 пояснення процесу взаємодії політик, послідовності заходів у фінансовій та грошовій сфері, підсумкової ефективності цих заходів та фінансово-грошового регулювання вцілому;

 вивчення параметрів фінансової та грошової політик за яких створюються потенційні можливості спрямування економіки до стану загальної рівноваги;

 критики прикладного застосування статичних моделей ^ IS-LM та IS-LM-BP без врахування динамічних аспектів. Так Дорошенко доводить, що критерії створення потенційно можливих умов для рівноваги, які виводяться з статичної моделі IS-LM є менш строгими без врахування динаміки взаємодії політик і суттєво зменшують адекватність моделі реальності.

Завданням нашої роботи є удосконалення якісного висновку щодо можливостей фінансово-грошового регулювання, визначення кількісних критеріїв взаємодії політик, умов для потенційного досягнення рівноваги, обмежень щодо фінансового та грошового регулювання з врахуванням динамічних аспектів.

^ Основна частина

В макроекономічній науці моделюванню економічних процесів відводиться вагома роль. Застосування моделей дає можливість оцінити наслідки тих чи інших змін в економіці уникаючи ризику необоротних процесів, соціальних потрясінь тощо.

З огляду моделювання динаміки економічних процесів моделі поділяються:

 статичні моделі (або моделі порівняльної статики), які розглядають окремі (дискретні) стани досліджуваного явища чи процесу і не дозволяють дослідити процеси переходу від одного стану до іншого з врахуванням фактора часу.

 динамічні моделі, які враховують фактор часу і дають змогу моделювати і досліджувати економічні процеси в часі

 моделі дискретної динаміки або ітераційні моделі, які є “проміжним варіантом” між статичними та динамічними моделями. Ітераційні моделі дають можливість дослідити економічні процеси у часі, як послідовність дискретних станів. Такий підхід є спрощенням по відношенню до багатьох економічних процесів, які в дійсності є безперервними. Проте як і “належить” проміжному варіанту ітераційні моделі поєднують в собі переваги моделей статики та динаміки. Аналогічно моделям статики, ітераційні моделі є простими і інтуїтивно зрозумілими. Разом з тим, подібно динамічним моделям, вони дають уявлення про процес взаємодії економічних суб’єктів (в нашій статті це фінансова та монетарна влада) і встановлення рівноваги.

Загальна логіка ітераційних моделей полягає в тому, що для аналізу процесу руху системи після екзогенного впливу до нового рівноважного або не рівноважного стану, цей процес поділяється на ряд дискретних послідовних ітерацій, кожна з яких закінчується встановленням проміжної статичної рівноваги.

Дискретна динамічна модель IS-LM, дає змогу оцінити результати фінансово-грошового регулювання через аналіз динаміки рівноваги одночасно на ринку грошей, фінансовому і товарному ринках.

Аналогічно статичній моделі ^ IS-LM, інструментом фінансової політики виступають державні витрати G, які впливають на рівень випуску Y через механізм витратного мультиплікатора:

ΔG = (1 − c´)ΔY,

де c´ – гранична схильність до споживання.

Інструментом грошової політики виступає пропозиція грошей MS, зміна якої повністю поглинається відповідною зміною спекулятивного попиту на гроші MD (або попиту на гроші як активи). Зміна попиту на гроші обернено впливає на ставку відсотку:

ΔMS = ΔMDassets = − hΔi ,

де h – коефіцієнт еластичності попиту на гроші за ставкою відсотку.

За логікою павутиноподібної моделі, застосування інструментів фінансової політики призводить до певної послідовності змін на товарному та грошовому ринках:

1) збільшення державних витрат призводить до мультиплікативного зростання випуску: ΔG = (1 − c´)ΔY;

2) зростання випуску веде до збільшення трансакційного попиту на гроші: ΔY = ΔMDpayment / k , де k – коефіцієнт еластичності попиту на гроші за випуском. Щоб загальний попит на гроші як і раніше відповідав фіксованій пропозиції грошей, попит на гроші як активи має зменшитись, а відсоткова ставка зрости: МDpayment = − MDassets або kΔY = hΔi . Звідси, Δi = kΔY / h;

3) збільшення ставки відсотку призведе до падіння інвестиційного попиту Δi = − ΔI  / b, де b – коефіцієнт еластичності інвестицій за ставкою відсотку. Зменшення інвестицій, у свою чергу, викличе мультиплікативне скорочення випуску: ΔI = (1 − c´)ΔY ;

4) скорочення випуску сприятиме скороченню трансакційного попиту на гроші, а відтак, необхідності збільшення попиту на гроші як активи і зменшенню ставки відсотку;

5) зниження ставки відсотку буде стимулювати інвестиційний попит. Збільшення інвестицій призведе до мультиплікативного збільшення випуску і так далі, починаючи з пункту 2.

Цю послідовність подій можна компактно зобразити у вигляді логічного ланцюжка:

1), 2), 3): ↑G → ↑Y → ↑MDpayment → ↓MDassets → ↑i → ↓I → ↓Y;

4), 5): ↓Y → ↓MDpayment → ↑MDassets → ↓i → ↑I → ↑Y.

Застосування інструментів грошової політики викличе таку послідовність подій:

1) Збільшення центральним банком пропозиції грошей MS створює надлишок грошей на грошовому ринку. Відновлення рівноваги грошового ринку вимагає автоматичного збільшення попиту на гроші як активи і як наслідок зниження ставки відсотку 2: ΔMS = ΔMDassets = − hΔi;

2) зниження ставки відсотку веде до збільшення інвестицій і мультиплікативного збільшення випуску: Δi = − ΔI / b, ΔI = (1 − c´)ΔY ;

3) збільшення випуску викличе зростання трансакційного попиту на гроші, відповідне коригуюче зменшення попиту на гроші як активи і збільшення ставки відсотку: ΔY = ΔMDpayment / k, ΔМDpayment = − ΔMDassets або kΔY = hΔi;

4) збільшення ставки відсотку призведе до скорочення інвестицій і далі, до мультиплікативного скорочення випуску;

5) зменшення випуску призведе до зменшення трансакційного попиту на гроші, зниження ставки відсотку і далі починаючи з пункту 2.

Відповідний логічний ланцюжок виглядатиме таким чином:

1), 2), 3): ↑ MS → ↑MDasset → ↓i → ↑I → ↑Y → ↑MDpayment → ↓MDassets → ↑i;

4), 5): ↑i → ↓I → ↓Y → ↓MDpayment → ↑MDassets → ↓i.

Оцінку ефективності фінансової та грошової політик за наведеними послідовностями подій корисно проводити як графічним так і аналітичним методом.

Графічний аналіз дає змогу зробити якісний висновок стосовно потенційних можливостей встановлення макроекономічної рівноваги після застосування інструментів фінансової та грошової політик.

Так застосування фінансової політики буде ефективним у випадку, коли лінія ^ LM є більш пологою порівняно з IS. У всіх інших випадках економіка не досягне нового детермінованого стану рівноваги.

Застосування грошової політики також буде ефективним лише у випадку, коли лінія ^ LM є більш пологою порівняно з IS. Отже, порівняно з висновками, що можуть бути одержані за статичною моделлю IS-LM, застосування моделі дискретної динаміки дає змогу сформулювати більш суворі умови ефективності грошової політики.

Аналітичний метод оцінки ефективності фінансової та грошової політик дає змогу сформувати чіткі вимоги до параметрів (коефіцієнтів), які визначають нахили ліній IS та LM.

За логікою застосування стимулюючої фінансової політики, збільшення державних витрат призводить до коливань рівня випуску: спочатку рівень випуску зростає, потім зменшується і т.д.

Згідно з пунктами 1) – 3) аналітичної характеристики застосування фінансової політики, легко визначити співвідношення початкового приросту випуску ΔY1 і наступного його зменшення ΔY2:

1) ;

2) ;

3) .

Тоді або .

Співвідношення |ΔY1 / ΔY2| (позначимо його α) є коефіцієнтом чистої зміни випуску на повному циклі руху точки тимчасової рівноваги:

.

Якщо α > 1, це означає, що на кожному циклі чистий приріст випуску буде позитивним. Причому кожний новий цикл буде починатись із більшого значення Y, а прирости Y, навпаки, будуть зменшуватись. Сукупність цих характеристик означає, що після застосування стимулюючої фінансової політики в економіці будуть спостерігатись затухаючі коливання, в результаті яких буде досягнута нова детермінована рівновага за більшого рівня випуску. Отже, фінансова політика є ефективною.

Якщо α < 1, це означає, що на кожному циклі чистий приріст випуску буде від’ємним, а коливання випуску будуть збільшуватись. У цьому випадку економіка дедалі більше буде віддалятись від стану детермінованої рівноваги, а фінансова політика є однозначно неефективною.

Якщо α = 1, то чисті прирости випуску будуть нульовими, рівень випуску та ставка відсотку будуть коливатись із постійною частотою і амплітудою навколо своїх рівноважних рівнів. Якщо параметри економічної системи не будуть прямувати до стану детермінованої рівноваги, то, на нашу думку, фінансова політика не може бути визнана ефективною.

Аналогічним чином ефективність грошової політики буде визначатись абсолютним співвідношенням початкового приросту випуску в результаті застосування стимулюючої грошової політики і наступного його зменшення: |ΔY1 / ΔY2|.

З розрахунків згідно з пунктами 2) – 4) аналітичної характеристики застосування грошової політики випливає, що ефективність грошової політики визначатиметься тим самим показником, що і ефективність фінансової політики:

.

Таким чином, можна сформулювати єдине правило ефективності для обох політик: застосування фінансової та грошової політик є ефективним лише за умови α > 1. У випадку, коли α ≤ 1, жодна з політик не є ефективною.

Порівняна ефективність політик визначається аналогічно з правилами ефективності політик у статичній моделі IS-LM, але із урахуванням умови встановлення детермінованої рівноваги α > 1:

при ↑c´, ↑h, ↓b, ↓k та за умов .

при ↑c´, ↓h, ↑b, ↓k та за умов .

З умов ефективності політик легко бачити, що для фінансової політики бажані напрями зміни коефіцієнтів h, b збігаються з виконанням умови α > 1. У випадку грошової політики бажані напрями зміни коефіцієнтів h, b суперечать виконанню умови α > 1. Іншими словами, збільшення ефективності грошової політики обмежується умовою α > 1. Цей результат дозволяє дати кількісну інтерпретацію якісному висновку графічного аналізу, згідно якого грошова політика може бути ефективною лише у випадку, коли лінія LM є більш пологою порівняно з IS. 3


Висновки


Застосування ітераційного підходу у дослідженні взаємодії фінансової та грошової політик дає можливість дослідити не лише результативність інструментів фінансово-грошового регулювання але й процес формування нового стану макроекономічної рівноваги.

Як випливає з логіки ітераційного підходу для моделі IS-LM умови ефективної взаємодії фінансової та грошової політик мають бути уточнені. Врахування необхідності досягнення економікою нового рівноважного стану після регулюючих дій держави призводить до звуження діапазону можливих співвідношень параметрів фінансової та грошової політик.

Сформульовано кількісні критерії ефективності взаємодії фінансової та грошової політик врахуванням динаміки макроекономічної рівноваги. Ці критерії полягають у максимізації відповідних коефіцієнтів ефективності з фінансової та грошової політики за умов значення коефіцієнту чистої зміни випуску на повному циклі руху точки тимчасової рівноваги більше одиниці, що потенційно уможливлює досягнення економікою рівноважного стану.

Встановлено, що у випадку застосування інструментів грошового регулювання, співвідношення параметрів грошової політики, яке забезпечувало б максимальну ефективність регулюючих дій, обмежується умовою досягнення детермінованої рівноваги.


Список використаної літератури


1. Пашигян П. Паутинообразная модель. Экономическая теория / Под ред. Дж. Итуэлла, М. Милгейта, П.Ньюмена: Пер. с англ. – М. ИНФРА-М, 2004. – ХII, 931 с.

2. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика: Пер. с англ. – М.: Дело, 1993. – 864 с.

3. Meade J.E. The Balance of Payments. – Oxford: Oxford University Press, 1951.

4. Tinbergen J. On the Theory of Economic Policy. Amsterdam: North Holland, 1952.

5. Swan T.W. Longer–Run Problems of the Balance of Payments // The Australian Economy: A volume of Readings, eds. H.W. Arudt and W.M. Corden. – Melbourne: Cheshire Press, 1955. – P. 384–395.

6. Salter W. Internal and External Balance: The Role of Price and Expenditure Effects // Economic Record, 1959. – Vol. 35. – P. 226–238.

7. Young W., Darity W. IS-LM-BP: An Inquest // Paper prepared for the HOPE conference on “The IS/LM Model: Its Rise, Fall and Strange Persistence”. – Duke University, 2003.

8. Радіонова І.Ф. Особливості поєднання фінансової та грошової політик в умовах внутрішньої та зовнішньої розбалансованості // Вчені записки ІЕУГП. Випуск 2. – К.: ІЕУГП, 1998.

9. Дорошенко М.Е. Анализ неравновесных состояний и процессов в макроэкономических моделях. – М.: Экономический факультет МГУ, ТЕИС, 2000. – 206 с.

10. Тренев Н.Н. Макроэкономика. Современный взгляд — М.: Приор, 2001. – 352 c.


1 Павутиноподібна модель вперше була використання для пояснення циклічного коливання цін навколо довгострокового тренду на ринку свинини [2, с. 308]

2 При збільшенні касових залишків, попит на цінні папери та депозити збільшиться, отже ставка відсотку впаде.

3 Нагадаємо, що за статичною моделлю IS-LM, максимальна ефективність грошової політики досягається при вертикальній лінії LM і горизонтальній лінії IS.


7694749153410497.html
7694911433931419.html
7695023163500192.html
7695181874270343.html
7695302749123038.html